Учнівські твори "Моя родина без насильства"



Кіляченко Вікторія, 14 років, учениця 8-Г класу 
Моя родина без насильства
         Чи може бути щасливою сімя, де є насильство? Певно, кожен скаже, що ні. Але давайте для початку зясуємо, що ж таке насильство. Гадаю, більшість вважає за насильство лише рукоприкладство та бійки. Але це – лише фізичне насильство. Існує також психологічне та економічне. Психологічним називають так зване «насильство словом», а економічним – коли батьки не надають кошти для забезпечення своєї дитини.
Безліч родин потерпають від фізичного насильства, ще більше – від психологічного.
У моїй родині ніколи не було, немає і, можу впевнено сказати, що ніколи не буде насильства. В сімї всі допомагають одне одному, у нас немає сварок, бійок тощо. Всі щасливі, радісні. Я вважаю, що кожна дитина заслуговує на щасливе дитинство, на люблячу родину та на право відчувати себе повноцінною і ні чим не гіршою за інших.
Я  хотіла б звернутися до всіх родин, у яких хоча б колись було насильство, а тим паче – де хоч один з наведених вище різновидів присутній і досі. Схаменіться! Ви теж можете стати щасливою родиною! Не так вже й важко спокійно, без підвищення голосу, образ та рукоприкладства сісти та обговорити ситуацію, що склалася. Адже це так просто. Трохи терпіння і самоконтролю – і життя стане простіше і щасливіше. Просто прислухайтесь одне до одного, і все буде добре.
 
Черепанова Тетяна, 13 років, учениця 7-А класу
Моя родина без насильства
З дитинства батьки мені постійно нагадують, що будь – який конфлікт можна вирішити словами. Не обов’язково, не треба доводити свою правоту кулаками. Адже ми – цивілізовані люди!
Мова нам дана для того, аби домовлятись, а фізична сила – для підтримки одне одного, допомоги. Якщо кожен буде вирішувати свої проблеми, конфлікти й непорозуміння бійкою, в результаті світ ставатиме жорстокішим і жорстокішим. До того моменту, поки кривава бійня не переросте у смерті суперників. Це буде жахливо. Так не можна! Невже розбивати комусь обличчя краще, ніж поговорити з власником цього обличчя. Так, я згодна, що обговорити проблему не завжди легко, та все ж ефективно. Адже тоді ви точно зрозумієте, хто неправий, і у подальшому будете знати, як вирішувати такі питання.
Просто якщо всі забудуть про силу слова, тоді виходить, що людство даремно еволюціонувало стільки мільйонів років. Цю тему можна піднімати, писати й писати… Та  беззаперечними є наступні висновки.
Перше: запам’ятайте, слово – надсильний помічник!
Друге: ти – людина!
Третє: все у цьому житті повертається!
 

 

Барсукова Катерина, 12 років, учениця 7-Б класу
 Моя родина без насильства

Насильство… Це чорна діра. Дехто навіть не здогадується, наскільки вона глибока.
Насильство – це застосування грубої сили, придушення людини. Але насильство може бути не тільки фізичним, а й психологічним. Це означає знущатися, кричати, тиснути на людину. Це жахливо! Найжахливіше те, що дуже часто від насильства страждають діти. Насильство щодо дітей зустрічається у дворах, парках та навіть у школах. У сімях також часто зустрічається насильство: як психологічне, так і фізичне. Найпоширеніше сімейне насильство навіть не між братами та сестрами, а між батьками та дітьми. За статистикою, майже 60% дітей в Україні страждають від насильства. І хоч результати знущань над дітьми вражають, їх батьки вважають, що домашнє насильство – нормальний спосіб виховання дітей. А більше ніж 10% чоловіків запевняють, що мають право бити своїх дружин та дітей.
Ви гадаєте, що гірше вже не може бути? Не дивлячись на жахливі наслідки сімейного насильства, штраф за його вчинення досить незначний. Це обурює, адже один з наслідків фізичного насильства над дітьми - це смерть. Жахливо те, що це багатьох не хвилює…
Моя родина без насильства, і я цим пишаюся! Ми не вирішуємо проблеми бійками, все спокійно обговорюємо. Я вважаю, що життя родини – найважливіше.
Люди! Схаменіться! Бережіть своє життя та своїх рідних!

Немає коментарів:

Дописати коментар