Підлітковий вік
З
11 до 15 років триває підлітковий вік у дітей. Цей вік називають перехідним,
тому що відбувається перехід від дитинства до дорослості. Це криза,
яка часто заважає успішності дитини в школі, підвищує конфліктність у взаємодії
з однолітками і дорослими.
Особливості підліткового віку:
- Відбувається перебудова організму, проходить
статеве дозрівання.
- Підлітки збудливі, вперті. Їх поведінка нестійка,
імпульсивна, іноді безконтрольна, можливі агресивні реакції.
- Ведучим видом діяльності є особистісне
спілкування. Реакція групування, залежність від думки групи. Критика
вчинків дорослих.
- Навчання відходить на другий план.
- Діти наслідують дорослу поведінку та дорослі
стосунки між людьми.
- Прагнення до самостійності (реакція
емансипації). Прагнення діяти наперекір нормам.
- Реакція протесту.
- Потреба уваги до їх думки, потреба серйозного
ставлення до них з боку дорослих.
- Прагнуть поводитись за жіночим чи чоловічим
типом поведінки. Бажання подобатись.
- Хвилює зовнішність.
- Розвиток комплексів, низька самооцінка.
- Реакція хобі та реакція захоплення.
Отже,
якщо ви впізнали свою дитину, то вона – нормальний підліток.
Протиріччя підліткового віку:
Прагнення
до дружби з дорослим, але опір виховному впливу.
Потреба
любові, але агресія до протилежної статі.
Високі
домагання та амбіції, але розуміння, що не може всього цього досягти.
Прагнення
до нових взаємин з батьками і дорослими, але дорослі продовжують їх сприймати
як дітей.
Не дивлячись на те, що більш авторитетними для підлітка є однолітки, а не
батьки, слід пам’ятати, що роль батьків є важливою у формуванні цінностей,
моральної оцінки вчинків, розуміння проблем. Тому повинні показувати гідний
приклад дітям як у спілкуванні, так і у вирішенні проблем. Адже підлітки
наслідують і позитивні, і негативні прояви поведінки дорослих. Необхідно
розуміти природність процесу дорослішання підлітка, щоб безболісно пройти цей
етап.
Психологи радять батькам:
- Виявляти повагу до думки підлітка, залучати до обговорення сімейних
справ, надавати право вибору
- Активно слухати дитину і не критикувати
- Виключити з арсеналу накази, команди, погрози, нотації, лекції, готові
рішення, звинувачення
- Замість заборон вдаватись до переконання, доводити, а не проголошувати
правило.
- Розмову про уроки не починати пізно
ввечері
- Не прискіпуватись через дрібниці
- Поради давати ненав’язливо
- Дати право на самотність
- Щодня спілкуватись. Вислуховуючи, ми показуємо, що завжди знайдеться
людина, на яку можна покластись
- Якщо
підліток не готовий ділитись проблемами, не тиснути, знайти спільні
інтереси, за якими виникне довіра і бажання спілкуватись
- Не забороняти спілкування з
однолітками, адже якщо підлітки спілкуються тільки з батьками – це ознака
незрілості
- Пояснювати і привчати, що дорослість – це не
тільки самостійність, а й відповідальність
- Не демонструвати підлітку, що ви – в опозиції.
Підлітки хочуть бачити батьків друзями, а не диктаторами.
- Показувати, що і батько, і мати – однієї думки
- Демонструвати свою віру в успіх дитини
- Виявляти терпіння і самоконтроль
- Встановлення розумних правил (наприклад, коли
повинен бути вдома, обов’язково пообідати, виконати домашнє завдання, обов’язки по дому, тримати
зв'язок, запрошення гостей, заборона алкоголю, паління в компаніях).
- А ще - у щасливих батьків - щасливі діти!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар