Пам'ятка вчителю з профілактики конфліктів

 В основі конфлікту лежать певні психологічні причини. Виникнення будь-якої з цих причин призводить до приниження гідності людини, породжує справедливу реакцію у формі образи, яка, в свою чергу, викликає таку ж реакцію того, хто образив, до того ж, ні той, ні інший не в змозі зрозуміти і усвідомити причини взаємно негативної поведінки. Такою є типова динаміка розвитку конфліктної ситуації. Коректне вирішення конфліктних ситуацій – необхідний елемент професійної педагогічної підготовки педагога. Але головне в педагогічних вміннях педагога – це не допустити гострих педагогічних ситуацій. Для реалізації цього положення доцільно дотримуватись наступних правил педагогічного спілкування:

 1.Не намагайтесь ща кожним негативним вчинком школяра бачити тільки негативні мотиви.
2. Ретельно готуйтесь до уроку, не допускайте навіть найменшої некомпетентності у викладанні свого предмету.
3. Школярі схильні швидше виконувати розпорядження вчителів за опосередкованого способу впливу.
4. Школяра можна змінити на краще за допомогою спеціальних прийомів оцінки його особистості.
5. Спільна діяльність зближує людей і підвищує їх авторитет (якщо вона добре організована).
6. Коректність поведінки вчителя знижує напругу у спілкуванні.
Отже, для вирішення конфліктної ситуації потрібно:
-  зняти напруження (наприклад, вербалізувати ситуацію – це вже охолоджує);
- знайти в собі почуття поваги (жалю, ніжності і т.п.) до дітей;
- використовувати гумор, який сприяє розрядці і може підказати ефективний спосіб вирішення конфлікту;
- йти на компроміс, використовувати взаємний аналіз ситуації.

Пам'ятайте, що конфлікти набагато легше попередити, ніж завершити. Чим гостріше і триваліший конфлікт, тим важче його закінчити. Вчіть школярів захищати свої законні інтереси без конфліктів. 

Ніколи не перетворюйте учнів на інструмент боротьби з іншими вчителями, батьками школярів. Таким чином, ви і своїх цілей не доб'єтеся, і думку про себе колег і учнів зіпсуєте. 

Постійно вчіться контролювати свої негативні емоції, вчіть цього школярів. У процесі спілкування такі емоції виконують негативні функції. Донесіть до дітей, що негативні емоції: 

- Надають руйнівний вплив на здоров'я того, хто злиться; - Погіршують якість мислення; 

- Знижують об'єктивність оцінки оточуючих;

- За законом емоційного зараження викликають відповідну неприязнь у партнера по спілкуванню. 

Ніколи не з'ясовуйте стосунки з дітьми, батьками школярів, колегами у присутності учнів. 

Не прагніть радикально, швидко, лобовими методами переробляти учнів. Перевиховання і виховання школярів - процес тривалий, що вимагає від учителя терпіння, розуму, такту й обережності. 

Оцінюючи результати навчання і поведінку школяра, завжди спочатку звертайте увагу на те, що йому вдалося зробити і чого досягти. Тільки після цього доречно і менш конфліктно сказати про недоліки учня. Опора на позитивне в навчанні і вихованні учнів, по-перше, дозволяє підвищити ефективність роботи вчителя, по-друге, сприяє профілактиці конфліктів між педагогами та школярами. 

Ніколи на своїх уроках не давайте негативних оцінок діяльності і особи інших вчителів, адміністрації школи, батьків. Пам'ятайте, що добрі взаємини з оточуючими представляють собою не тільки самостійну, а й велику суспільну цінність. 

Кажуть, що хороша людина - не професія. Це вірно. Однак, якщо вчитель-професіонал конфліктний, такий недолік можна порівнювати з гідністю, пов'язаним з гарним знанням предмета. Постійно вчіться без будь-яких умов любити або, принаймні, поважати всіх, починаючи з себе. Дітей у школі любити і поважати набагато легше, ніж дорослих людей. Адже діти встигли принести набагато менше шкоди оточуючим і суспільству порівняно з дорослими. За своїм соціально-психологічним статусом ви завжди вище будь-якого учня. Однак не варто зловживати своїм вчительським авторитетом. Краще прагніть підтримувати авторитет, підвищуючи якість викладання і створюючи високоморальну атмосферу в класі.

У всі часи у всіх народів складно було жити без почуття гумору. Сміх здатний запобігти багатьом конфліктам. 

Розширюйте ймовірний кордон світосприйняття. Прогнозуйте розвиток всіх значущих подій. Вчіть цього школярів. Завжди прогнозуйте найкращий, найгірший і найбільш ймовірний варіанти розвитку подій. Розширюйте змістовні межі світосприйняття. Прагніть зрозуміти рушійні сили подій. У будь-якому віці необхідно розширювати кругозір, розвивати  розум. Пам'ятайте:   чим   більше   знаєш,   тим   міцніше   спиш.